Quelques faits ponctuels sur nos activités
головні дані:
- 14,6 мільйона людей потребують допомоги
- 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб
- 6 мільйонів біженців у європейських країнах
- Понад 122 000 випадків воєнних злочинів
- 2 000 дітей поранено або загинуло
Переміщення та гуманітарна криза в Україні
Україна переживає катастрофічну гуманітарну кризу з початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Конфлікт спричинив безпрецедентне масове переміщення населення, небачене в сучасній Європі. Наприкінці 2023 року близько 3,7 мільйона українців були внутрішньо переміщеними особами, тоді як понад 6 мільйонів втекли до сусідніх європейських країн, створивши одну з найшвидше зростаючих криз біженців за останні десятиліття.
Руйнівна сила війни завдала значних збитків життєво важливій інфраструктурі України. Основні послуги, такі як охорона здоров’я, освіта та водопостачання, були серйозно порушені, залишивши мільйони людей без доступу до базових потреб. Сільськогосподарський сектор, який є важливим економічним стовпом, був зруйнований. Величезні площі родючих земель забруднені мінами, що загрожує продовольчій безпеці як на національному, так і на глобальному рівні.
Цивільні особи заплатили високу ціну за цей конфлікт. Ті, хто живе поблизу фронту, постійно перебувають під загрозою насильства, піддаючись невибірковим бомбардуванням та цілеспрямованим атакам. Навіть ті, кому вдалося втекти з зони безпосередніх бойових дій, залишаються вразливими до постійних російських авіаударів. Психологічний тягар такого тривалого впливу насильства не піддається вимірюванню.
Кумулятивний вплив цих факторів призвів до виникнення гуманітарної катастрофи. Мільйони українців опинилися в надзвичайно вразливій ситуації, їхнє життя перевернуте, а майбутнє невизначене. Надання гуманітарної допомоги стало рятівною соломинкою для безлічі людей і сімей, але масштаби кризи значно перевищують наявні ресурси.
Перешкоди для надання гуманітарної допомоги
Доставка гуманітарної допомоги в Україну виявилася надзвичайно складним завданням. ООН повідомила про серйозну кризу недофінансування наприкінці травня 2024 року, коли було забезпечено лише 25% від необхідних коштів на рік. Ця серйозна нестача фінансування суттєво обмежила здатність гуманітарних організацій реагувати на зростаючі потреби українського населення.
Гуманітарні працівники, що діють в Україні, стикаються з небезпечними умовами. Інтенсивні бойові дії, зосереджені переважно в регіонах Донецька, Харкова та Херсона, значно обмежили доступ до постраждалого населення. Небезпечні умови підкреслюються 19 випадками порушення безпеки, зареєстрованими лише у 2024 році, внаслідок яких трагічно загинули двоє гуманітарних працівників, а інші отримали поранення.
Атаки на гуманітарні об’єкти та інфраструктуру ще більше ускладнили ситуацію. Критично важлива інфраструктура, така як склади, офіси та транспортні засоби, була пошкоджена або знищена, що призвело до порушення ланцюга постачання та перешкоджання доставці допомоги. Ці атаки відбувалися по всій країні, від фронтових зон до відносно безпечніших регіонів, підкреслюючи постійну загрозу для гуманітарних операцій.
Бюрократичні перешкоди також ускладнили ефективність доставки допомоги. Складні вимоги до отримання дозволів та обмеження на пересування сповільнили рух гуманітарних конвоїв і обмежили доступ до вразливих груп населення. Ці адміністративні перешкоди додалися до величезних викликів, з якими стикаються гуманітарні організації, які намагаються надати допомогу тим, хто її потребує.
Вплив на дітей
Українські діти стали трагічними символами жорстокості війни. З моменту загострення конфлікту в 2022 році, за даними ООН, майже 2000 дітей було вбито або поранено. Ці болючі цифри підкреслюють руйнівний вплив війни на найвразливіших членів суспільства.
Окрім безпосередніх фізичних ушкоджень, психологічна травма, завдана дітям, є також дуже глибокою. Вплив насильства, втрата близьких і переміщення призвели до кризи психічного здоров’я серед молоді. Багато випадків порушення сну, тривожності та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) свідчать про нагальну потребу в спеціалізованих психологічних службах підтримки. UNICEF попереджає про можливість виникнення «втраченого покоління», якщо не будуть вжиті термінові заходи для покращення психологічного благополуччя українських дітей.
Конфлікт також спричинив кризу серед сиріт. Більше 5000 дітей втратили обох батьків, залишившись без необхідного захисту сім’ї. Ці діти стикаються з особливо похмурим майбутнім, з підвищеними ризиками експлуатації, торгівлі людьми та бездомності.
Освіта, основне право кожної дитини, була серйозно порушена. Закриття шкіл з міркувань безпеки змусило мільйони учнів перейти на онлайн-навчання. Хоча були докладені значні зусилля для забезпечення дистанційної освіти, вона не може повністю замінити переваги очного навчання, зокрема соціальну взаємодію та доступ до необхідних послуг підтримки. Довгострокові наслідки цього порушення освіти для українських дітей поки що залишаються невизначеними, але, ймовірно, вони будуть значними.
Санітарна та суспільна криза
Українська система охорони здоров’я знаходиться на межі колапсу через безперервний напад на країну. З початку повномасштабного вторгнення 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зафіксувала понад 1000 атак на медичні заклади, що робить Україну найбільшою ціллю таких нападів у зареєстрованій історії. Ці атаки призвели до загибелі та поранень серед медичного персоналу і пацієнтів, а також до знищення життєво важливої медичної інфраструктури.
Цілеспрямовані атаки на медичні заклади є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. Це змусило безліч медичних закладів закрити свої двері, порушуючи надання важливих послуг для мільйонів українців. Поєднання фізичного знищення та переміщення медичних працівників призвело до серйозного дефіциту медичного персоналу, що ще більше загострило кризу.
Крім фізичних руйнувань, війна завдала серйозного психологічного удару по населенню. Мільйони українців стикаються з проблемами психічного здоров’я, такими як стрес, тривога та депресія. Постійний страх перед насильством, втрата близьких і невизначеність майбутнього створили масштабну кризу психічного здоров’я. ВООЗ підкреслила нагальну необхідність посилення служб психічного здоров’я для вирішення цієї зростаючої проблеми.
Ситуація ще більше погіршилася в першому кварталі 2024 року через серію атак на критичну інфраструктуру, зокрема електростанції. Ці атаки занурили країну в темряву, серйозно вплинувши на медичні заклади, які залежать від електроенергії для роботи життєво важливого медичного обладнання. Відсутність електропостачання порушила проведення хірургічних операцій, ускладнила моніторинг пацієнтів і поставила під загрозу збереження життєво важливих медикаментів.
Економічний колапс. Криза біженців
Війна в Україні спричинила катастрофічний економічний колапс з драматичними наслідками для цивільного населення. За оцінками Світового банку, ВВП України впав на 30% у 2022 році, і ситуація продовжує погіршуватися. Знищення ключової інфраструктури, зокрема заводів, транспортних мереж і енергетичних об’єктів, паралізувало економіку, що призвело до масового безробіття та бідності.
Через конфлікт мільйони українців були змушені покинути свої домівки, як всередині країни, так і за її межами. Хоча понад 4,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб повернулися додому, 3,7 мільйона залишаються переміщеними в межах України, згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Ці люди часто стикаються з обмеженим доступом до основних послуг, можливостей працевлаштування та соціальної підтримки, що підвищує їхню вразливість і залежність від гуманітарної допомоги.
Вихід понад 6 мільйонів українських біженців, переважно жінок і дітей, до сусідніх країн створив величезний тиск на країни, що їх приймають. Польща, Румунія та Молдова найбільше постраждали від цієї кризи біженців. Ці біженці стикаються з численними викликами, зокрема щодо житла, доступу до медичних послуг, освіти та працевлаштування.
Жінки та дівчата особливо вразливі до насильства на гендерній основі, експлуатації та торгівлі людьми.
Руйнівні наслідки війни для української інфраструктури, включаючи енергетичні, водопостачальні та санітарні системи, ще більше погіршили економічну кризу та ускладнили зусилля з відновлення. Відновлення зруйнованої економіки та інфраструктури України буде складним і тривалим процесом, який вимагатиме значної міжнародної підтримки та інвестицій. Світовий банк та інші міжнародні фінансові інституції пообіцяли значну фінансову допомогу, але масштаби цього виклику є величезними.
Швидка допомога
З 2014 року AMCFU невпинно надає медичну та гуманітарну допомогу українському населенню, особливо в регіонах, що сильно постраждали від війни. Ми намагаємося покращити умови життя та надати життєво необхідну допомогу найвразливішим категоріям населення.
AMCFU відправляє автомобілі швидкої допомоги, спеціалізоване медичне обладнання та для екстреної допомоги, ліки європейських стандартів у співпраці з парамедиками та лікарями з Франції та України. Допомога розподіляється серед лікарень з найнагальнішими потребами.
